Перша зустріч літературної літстудії

Imagine

Перший вечір нової літстудії

Image

Image

ImageImage

Cea de a doua ediție a Cenaclului Literar Artistic „Mantaua lui Gogol”

Claudia MINELA

Image

Image,,…am fost persoana care a purtat în suflet toată viaţa cuvintele lui Şevcenko, iubirea lui pentru Ucraina, am crescut cu Şevcenko, de la grădiniţă până la facultate…’’, afirmă emoţionată doamna  Iaroslava Colotelo, consilier la Ministerul Culturii, în deschiderea celei de-a doua ediţii a Cenaclului Mantaua lui Gogol care a avut loc pe data de 4 martie 2014. Aflăm de la doamna Colotelo că poetul Taras Şevcenko a fost omagiat ades până când o ucraineancă a îndrăznit să spună poemul  ,,Caterina’’ atât de înfocat, încât a deranjat forumul superior al acelei perioade-,,iubiţi-vă fetelor, dar nu  cu muscalii (ruşi) pentru că sunt oameni răi, vă vor face mult rău!’’. Aceste versuri au fost spuse în limba ucraineană şi apoi traduse de doamna Iaroslava Colotelo care ne-a mărturisit că din cauza acestui moment, regimul comunist le-a interzis să-l mai omagieze pe Taras Şevcenko.

Mihai Traista o invită pe Larisa Traista să citească o poezie în limba ucraineană scrisă de Taras Şevcenko.  Tânăra s-a remarcat printr-o prezenţă  demnă şi voce plăcută care nu au scăpat publicului prezent, fiind reompensată cu aplauze.

Următorul moment ne-a fost acordat de Trupa Micul Paris care a animat cu dinamismul  membrilor săi publicul aflat în sală. ,,Cântăm o muzică acustică, un pop rock acustic pentru că ni se potriveşte. Micul Paris a prins contur în octombrie 2009, în clubul Iron City, la Bocancul Literar, din aplauzele publicului şi ospitalitatea organizatorilor. Din trupă fac parte: Onu Pavelescu (chitară, voce, violoncel), Luminiţa Maria (voce), Pavel Stoica (clape),  Ionuţ Calotă ( chitară bas), Dorin Munteanu ( chitară, voce) şi Juliana Chetrone (percuţie)’’, încheie prezentarea Onu Pavelesu  părintele trupei.

Au mai cântat Andrei Rareş Adam  şi Dan Vasilescu , muzica întregind armonios recitalul oferit de poeţii Cristina Maria Firoiu, Daniela Toma, Cristian Ţârlea. În program au lecturat din creaţiile proprii şi prozatorii Teodora Anghel, Viorel Gongu şi Mălina Păun (debutant).

Claudia Minela prezintă volumul de versuri ,,Încă un adagio’’, publicat la Editura Mantauau lui Gogol, autor  Romiţa Mălina Constantin.

Momentele lirice aduse ca omagiu poetului Taras Şevcenko în faţa publicului, ne-au fost dăruite cu generozitate,  în limba ucraineană şi în limba română, de către scriitorul Mihai Traista şi fiica acestuia, Larisa Traista.

Au mai participat la eveniment Vasile Dumitru venit din Cugir, realizator emisiuni culturale Radio Vocativ, Nicoleta Epure, realizator  tvr 1, membri ansamblului ,,Zorea’’ (am aflat de la domnul Mihai Traista că zorea, care la români este denumirea unei flori, în limba ucraineană înseamnă luceafăr), Ioana Lazăr etc.

Image

Micul Paris

Încă o seară reuşită  unde  români şi ucraineni au împletit armonios ambele culturi  prin lecturile scriitorilor prezenţi la eveniment sau prin reprezentanţii acestora.  Din nou am fost impresionaţi de muzica şi imnul interpretate într-un singur glas, în limba maternă,  de minunaţii noştri prieteni ucraineni, cărora le mulţumim pentru găzduire şi pentru momentele culturale oferite.

Să ne revedem cu bine!

Ave, prieteni!

1798922_10151978129378994_1835401270_o

Cristian Ţîrlea

10003872_10151978129823994_1591593390_o

Dan Vasilesscu

Image

Nicoleta Epure TVR – interviu cu Claudia

Image

Teodora Anghel

Image

Rareş Adam

Image

Daniela Toma

1800362_639908782724198_793172938_n

Cristina Maria Firoiu

Image

Mălina Păun

Image

Larisa Traista

Image

Image

Image

У Бухаресті пройшла літературна студія “Шинель Гоголя”

http://www.rri.ro/uk_uk/У_Бухаресті_пройшла_літературна_студія_Шинель_Гоголя-13098

Image

У бухарестському приміщенні СуР-у відбулась нещодавно літературна студія “Шинель Гоголя”, яку ініціювало Культурно-християнське товариство імені Тараса Шевченка, очолене письменником Михайлом Трайстою.  Літературна студія об’єднала українських, але й румунських письменників, окремі твори яких були перекладені на українську мову. Гостями студії були також письменник Михайло Михайлюк, радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило, радник з питань нацменшин Марія Семенюк Гощук,  гурт “Acum” (Тепер) та члени бухарстської організації СУР-у. За словами організаторів, основним завданням літстудії є відродження інтересу до української літератури, її популяризація, виявлення нових талантів, навчати розуміти і сприймати справжню літературу.

ImageУкраїнський письменник та журналіст Михайло Трайста, який написав 10  книг як українською, так  румунською мовами, з-поміж яких нагадуємо збірку поезії – “Симфонія шовкових трав”, коротку прозу – “Гуцульська душа” та збірку гумористок – “Не вір очам своїм”, розповів як виникла ідея проведення літературної студії: “Спочатку ми заснували Культурно-христиняське товариство українців в Румунії імені Тараса Шевченка, після того ми випустили румуномовний журнал “Mantaua lui Gogol” (“Шинель Гоголя”), тому що Гоголь був українець. У рамках цього журналу ми здавна мали намір заснувати літстудію, яка колись була у Бухаресті при Спілці письменників Румунії, але на жаль вже кілька років як вона не діє. Тому ми цього вечора зорганізували першу зустріч. На жаль, не було багато українських творців, але ми запросили і румунських письменників, зацікавлених українською літературою, культурою та музикою, які сподіваємось будуть популяризувати нашу літературу. У першу чергу, я запропонував, щоб на кожній нашій зустрічі був представлений один з наших українських письменників, які відійшли у вічність. Цього вечора ми представили відомого письменника Михайла Небиляка. Я прочитав з його творчості вірш “Балада про батькові коні”, але й на румунській мові декілька його віршів. Потім, Марія Семенюк Гощук, асистент Бухарестського філологічного факультету, яка переклала роман “Рекреації” Юрія Андруховича, представила письменника і прочитала чотири сторінки на румунській мові. У свою чергу, румунські письменники Клавдія Мінела, Крістіан Цирля та Меліна Константин прочитали кілька власних творів. І тому, що такий гарний літературний вечір не міг обійтися без музики, зачарував присутню публіку своїми піснями гурт  “Acum” (Тепер). Я бачив по обличчях присутніх, що всі були раді, всі добре почували себе та сказали мені, що будуть присутні й на наступних наших зустрічах.”

Один з цікавих моментів літературного вечора був присвячений вшанування пам’яті письменника Степана Ткачука. Його дружина Вірджінія Ткачук нагадала про його роль в українській літературі та про той факт, що він був тим, який виявив талант Михайла Трайсти. У свою чергу, Михайло Трайста зізнався, що має намір заохочувати дітей писати:“Будемо шукати молодих талантів, які б дебютували, писали і приходили до літстудії. У нас є журнал для дітей “Дзвоник”,  літературний журнал “Наш голос”, часописи “Український вісник” та “Вільне слово”, які видає СУР, отож, Слава Богу, мають де писати. Я навіть запропонував голові СУР, Степану Бучуті, організувати конкурси на шкільному і повітому рівнях, щоб виявити найбільш талановиті діти, заохочувати їх писати і, чому ні, нагородити їх грішми тому що і це великий стимул для них. “

Упродовжені запрошуємо Вас послухати вірш “Балада про батькові коні” Михайла Небиляка, прочитаний Михайлом Трайстою:

„Батько коні продав –

Я малим був і плакав…

Збиралися у вирій

Сизокрилі вогні:

Журавлі наш димар

Покинули зранку,

Не попрощавшись зі мною, –

Я заплаканий спав.

Я ридав як ридає

Дитя у просонні.

Перевтомлену матір,

Годинник збудив.

На яворі сонце

Зависло як диня,

А батько спав п’яний

У кутку на підлозі.

Біжіть, мамо, швидко

Жеребців нагодуйте!

Бо зараз їх батько

Угору візьме.

Кричав я

Як заспані діти кричать,

А мамині очі

Заглянули щиро

У серце моє

Ще дитяче і палке.”

Михайло Небиляк народився у 1949-му році в селі Верхня Рівна, Марамуреського повіту. Випускник Філологічного факультету Бухарестського університету Михайло Небиляк дебютував у 1972-му році як поет із збіркою поезій “Криниці моїх очей”. Але він залишився в українській літературі з Румунії автором першого роману “Лорана” (1975 рік), який був великою несподіванкою для читачів, звісно, у доброму розумінні цього слова, оскільки цей роман приніс йому важливу премію з боку Румунської спілки письменників, членом якої він став пізніше. Поява другого його роману “Любов до ближнього“ (1978 рік) переконала й читачів, що роман започаткований талановитим письменником.

Радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило, яка докладає багато зусиль на українській ниві, наголосила на важливості цієї літстудії: “Літстудія нам українцям дуже потрібна, для того, щоб популяризувати українську літературу як українців з Румунії, так і з України, в той самий час нам треба прихилити якнайбільше румунських письменників, щоб пізнати нас, щоб зацікавила їх наша культура. Як можна було бачити сьогодні їм сподобалася не лише література, але й наша мова та наші пісні. Маючи на увазі той факт, що це рік Тараса Шевченка ми надіємось, що  разом зробимо багато цікавого для українських, але й румунських читачів за допомогою видавництва “Шинель Гоголя” про відкриття якого повідомив сьогодні Михайло Трайста, пропагуватимемо нашу літературу. В Україні дивуються, що у нас так багато українських письменників – понад 30. Спілка письменників України прийняла наших письменників до себе. До речі, пан Іван Драч, з яким я зустрічалася одного разу, виявив своє приємне враження, що українські письменники так гарно розвивають в Румунії. Аж диво, як Степан Ткачук, Михайло Михайлюк, Івана Ковач змогли проявити себе і тримати зв’язок з Україною під час комуністичного режиму.Сьогоднішній вечір сприятиме взаємопізнаванню наших літератур.”

Ярослава Колотило запросила зацікавлених читачів відвідувати сайт СУР-у де можна прочитати цікаву літературу в публікаціях СУР-у за адресою www.uur.ro та висловила своє сподівання, що  як українська література, так і румунська краще будуть представлені в майбутньому на книжкових ярмарках, як наприклад у Львові та у Бухаресті “Гаудеамус”.”

Асистент Бухарестського філологічного факультету Марія Гощук Семенюк розповіла про свою участь у літературній студії: “Сьогодні я мала нагоду вперше прочитати мій особистий переклад роману “Рекреації”  Юрія Андруховича. Ця ідея виникла ще три роки тому, коли я збиралася писати мою дисертацію. Тоді я почала читати  українську сучасну літературу і цей письменник мені дуже сподобався. І оскільки “Московіада” – його другий роман – вже був перекладений на румунську мову але з німецької мови, я  подумала перекласти роман “Рекреації”, який мені припав до душі. Сьогодні я вперше була присутня на такі літстудії. На мою думку пан Трайста повинен продовжити такого роду заходи, тому що це надзвичайно, це нагода краще пізнавати один одного пропагувати наші літератури. Ми українську літературу дуже любимо і хочемо, щоб її знав весь український літературний світ і не лише. Вона красива і дуже нам подобається. “

Румунська письменниця Клавдія Мінела, твори якої були перекладені на українську мову у літературному журналі “Наш голос” поділилася своїми враженнями: “Цю ініціативу я сприймаю, як тісну дружбу між Україною та Румунією. Цього вечора мені сподобалися прочитані твори а також українська пісня “Зелені листя білі каштани”, яку вся присутня публіка разом співала. Хоча я не зрозуміла жодного словечка, я була зачарована мелодією та  вашою любов’ю до музики і  традицій. Ваша меншина мені припала до душі. Майбутнє цієї літстудії я бачу великим, так як є до речі всі ініційовані заходи Михайлом Трайстою.”

Вечір пройшов жваво: була поезія, література, оплески, музика, фуршет. Після літстудії присутні довго не розходилися, перегортали сторінки українських журналів, представлені книги, фотографувалися, спілкувалися і з письменниками.

CENACLUL ,,MANTAUA LUI GOGOL’’ (І)

Claudia MINELA

CRONICĂ EVENIMENT, CENACLUL  ,,MANTAUA LUI GOGOL’’

ImageVineri, 31 ianuarie, 2014, sediul filialei bucureştene a Uniunii Ucrainenilor din România a fost gazda primei şedinţe a Cenaclului ,,Mantaua lui Gogol’’, organizat şi moderat de scriitorul Mihai Hafia Traista.

Înainte de venirea invitaţilor am descoperit, puse la loc de cinste, costume naţionale în care culorile naturii erau cusute cu migală pe ii şi fuste. Am găsit multe cărţi şi reviste culturale, una dintre ele având chipul lui Eminescu pe prima pagină, dovadă a preţuirii comunităţii pentru marele poet român.

Frumuseţea împletiturilor, specifice zonei maramureuşului, se aflau până şi pe pâinea frumos crescută, încadrată de cărţi, ca un îndemn la hrana spirituală.  Doamna Iaroslava Colotelo, consilier grad superior la Ministerul Culturii, deschide prima şedinţă a cenaclului, prezentând oamenii de cultură aflaţi în sală. Încheie felicitându-l pe iniţiatorul proiectului apoi îi urează drum bun în activitatea cenaclului care vizează unificarea şi cunoaşterea valorilor literare contemporane ucrainene, cu cele româneşti şi din Diaspora.Image

Urmează o scurtă trecere în revistă a programului acelei seri, prezentat de Mihai Traista.

Mihai Nebeleac, născut în Rona de Sus,  este unul dintre scriitorii renumiţi ai comunităţii ucrainene care a lăsat în urma sa o bogată zestre culturală prin romanele şi volumele de versuri scrise. Este reprezentant de seamă al literaturii ucrainene care a reuşit să cucerească iubitorii de poezie din mai multe ţări, fiind tradus, versurile sale cunoscând versiuni în limbile maghiară, germană şi sârbă, semn că poetul este unul dintre cei de excepţie, apreciaţi în lumea cuvintelor frumoase. Mihai Nebeleac este autorul volumului de versuri „Neliniştea primăverii”, volum ce face obiectul următorului moment liric, în lectura lui Mihai Traista.

Image

Maria Hosciuc-Szemeniuc a citit un fragment din romanul ,,Recreaţii’’, autor Iuri Andruhovici.

Au citit din creaţiile proprii Claudia Minela şi Mălina Constantin apoi au fost lecturate două poezii din volumul de versuri ,,Tu însămi, însuți eu’’, publicat la editura Editgraph, Buzău, 2012, dialoguri lirice semnate de Luminiţa Zaharia şi Cristian Ţârlea, poet şi traducător.

Mihai  Hafia Traista a lecturat două poezii din revista ,,Mantaua lui Gogol’’traduse în lim

Image

ba ucraineană, autor Claudia Minela.

Urmează un moment muzical oferit de formaţia ,,Acum” care şi-a încheiat minirecitalul interpretând  o melodie cântată în limba maternă, pe care toţi membri ucraineni au fredonat-o într-un glas, impresionându-ne.

În memoria scriitorului Stepan Tcaciuc, mentorul omului de cultură Mihai Hafia Traista, au fost aduse omagii, amintind celor de faţă despre opera scriitorului. Soţia sa, prezentă în sală, spunea emoţionată că soţul dânsei a simţit valoarea scriitoricească a ucenicului său pe care-l compara cu un diamant cu mai multe feţe.

Amintiri, amintiri, amintiri, vieţi între coperte, feţe luminoase, oameni generoşi, au reuşit să facă din prima şedinţă a cenaclului o seară specială, petrecută între prieteni, o seară care s-a încheiat cu discuţii despre întâmplările de la Kiev.

Să ne revede m cu bine la următoarea ediţie a cenaclului ,,Mantaua lui Gogol’’care va avea loc în ultima vinere a lunii februarie.

Ave, prieteni!

Image

Image

Notă