МАРІЯ ЧУБІКА: ДЛЯ ДІТЕЙ І ПРО ДІТЕЙ

«Скільки праці,

 Скільки серця

 Автори приклали

            І для тебе,

            Любий внучку,

            Книг надрукували».

Марія Чубіка

«Дитячий письменник – післанництво, Богом дане, писати для дітей – священна служба, що до неї треба вдягати ризи на себе…» – такі чудові слова про роль дитячого письменника сказала Катря Гриневичева на І-му з’їзді Об’єднання працівників дитячої літератури, що відбувся ще в 1946 році в Німеччині.

Книгу завжди вважали особливим педагогічним засобом у вихованні дітей. Серед педагогів XIX ст. була поширена думка, що дитяча книжка може бути визна на тільки тоді, коли навчатиме доброму і корисному. Цікава думка і відомого українського

письменника Івана Франка, який у журналі «Друг» (1876 р.) зазначав, що для дітей слід писати твори, які збуджують розум, облагороджують почуття, будять одночасно розум і дух і становлять, таким чином, здоровий поживок для душі.

«Для дітей книжка має велике, інколи найваж ливіше значення: вона їх радість і горе, – зазначав О. Чепа, – книжка у відповідних умовах є чи не самим природним і значним засобом виховання, розвитку та освіти: вона якщо не створює із дитини людину, то допомагає їй стати такою».

Майже всі письменники, педагоги і просвітителі вважали, на наш погляд, справедливо, що писати для дітей надзвичайно важко. Потрібно мати особливий талант писати про прості речі, на прості теми і при цьому доступно для дитячого розуміння.

Здається, що Марію Чубіку Господь Бог обдарував оцим особливим талантом – творити дитячу літературу, писати твори, які збуджують розум і дух, вкраїнський дух дитини. Бо в її творах, як зізнається сама письменниця, діти «пізнають навколишній світ, вчаться розуміти його, прислухаючись до співу пташок, дзюрчання вод, перешіптування трав і квітів, музики дощу, шуму буйного вітру, шурхотіння осіннього падаючого листя, спостерігаючи за грайливістю промінців ранкового сонця чи за плавбою хмаринок по безкрайому океані неба…». В творах Марії Чубіки діти зутрічаються з «різними життєвими ситуаціями, що виникають у стосунках з дорослими, друзями і колегами…». Герої її оповідань «переживають не вдачі й тішаться здобутками».

Марія Чубіка присвятила своє життя «священній службі» ще з 1966 року, коли закінчила український педагогічний ліцей в місті Сігеті, «вдягла ризи на себе» і вірно прослужила на просвітницький ниві, виховуючи молоді покоління в українському дусі, засіваючи в душу своїх учнів любов до рідної мови, до рідного українського роду, до української культури.

Марія Чубіка розуміє дитячу психіку, саме то му вона переконана, що її твори допоможуть дітям «краще розібратися у людських від носинах, навчитись цінувати материнську турботу і поважати батьківські повчання, шанувати свій народ і най цінніші його скарби: мову, звичаї і традиції».

Ще в 2002 році, коли появилася перша збірка поезій і оповідань для дітей Марії Чубіки «На кри лах дитинства», Степан Ткачук писав у перед мові: «Твори Марії Чубіки – маленькі шедеври, що ущасливлюють та примушують усміхатись читачів, незалежно від їхнього віку (…), зворушують, надихають і зцілюють духовно тих, хто читає їх».

Минулого року (2009) появилася друга збірка оповідань і казок для дітей Марії Чубіки «Дитинства очі волошкові», в якій так само, як і в першій, письменниця домагається закорінити в молоді серця віру в себе самих та велику довіру до школи і до

вчителів.

Герої Чубічиних оповідань ніколи не забувають своїх вчителів: маленький Семенко з оповідання «Семенко», який не хоче йти додому, бо хоче зістатись сином вихователь ки, в якої немає хлопців, а тіль ки дівчата, «ставши учнем початкової школи, а потім гімназистом, кожного року на 8 березня приносив своїй колишній виховательці букет квітів». Так само Дмитрик і Павлик з оповідання «Приємний сюрприз» разом зі своїми однокласниками підготовляють приємний сюрприз старенькому самотньому вчителеві, який «сам стрічав весну, коли рожево-червоний цвіт прикрашав персикові гіл ки…».

Але й вчителі не забувають про своїх учнів, дбають, переживають і моляться Богу за них: «Я переживала за Світланку, яка залишилась в лікарні для аналізів, і молила Бога, щоб допо міг дівчині», – зізнається вчителька з оповідання «Врятований зір», яка ра зом зі своїми учнями іде аж до Клужу, щоби бути разом зі Світланкою у вирішальний для неї момент, коли дівчинці лікар знімає пов’язку з очей. І в оповіданні «Дороги снігом замело» вчителька турбується про свого учня-першокласника: коли той

простудився і захворів, вона відвідує його.

Оповідання Марії Чубіки – це уроки про любов до ближнього, про доброту душі, в яких майже завжди добро перемагає зло і все закінчується щасливо. Її герої – вчителі,

викладачі, учні, односельчани, – всі разом, допомагають тим, хто знаходиться в біді, як

це бачимо в оповіданні «Подаруй частину серця», в якому хворому на серце Петрику стараються допомогти його колеги. Під керівництвом добродушної викладачки музики вони готують спектакль, з яким виступають в рідному та у навколишніх селах, збираючи кошти для Петрика на операцію в Німеччині.

Чи в оповіданні «У рідному селі», в якому багато добрих людей ви силають у сігетський банк гро ші для Леночки, яку може врятувати тільки складна операція. В оповіданні «І проростуть зимою паростки лю бові» учні організовують виставку-продаж власних робіт, а зібрані кошти дарують стареньким немічним людям.

В деяких оповідданнях зустрічаємо і непослухняних «героїв», як Михайлик та його дру зі, які без відома батьків ви рушають «слідами відважних опришків», щоб віднайти скарб, який «горить» раз у рік – опівночі на Воскресіння Христове. Чи Михайлик з оповідання «Не грайтесь з вогнем», який, бавлячись батьковою запальничкою, підпалює сіно в оборозі. Але зустрічаємо і героїв, які рятують від пожежі стару жінку з дитиною.

Марія Чубіка пише для дітей за покликом серця, вона розуміє дітей, вміє поринати у світ їхніх інтересів із спостережливістю, художнім чуттям мови і талантом може переносится в їхні душі.

Anunțuri

Lasă un răspuns

Completează mai jos detaliile tale sau dă clic pe un icon pentru a te autentifica:

Logo WordPress.com

Comentezi folosind contul tău WordPress.com. Dezautentificare / Schimbă )

Poză Twitter

Comentezi folosind contul tău Twitter. Dezautentificare / Schimbă )

Fotografie Facebook

Comentezi folosind contul tău Facebook. Dezautentificare / Schimbă )

Fotografie Google+

Comentezi folosind contul tău Google+. Dezautentificare / Schimbă )

Conectare la %s

%d blogeri au apreciat asta: