ПОЕТИЧНИЙ СВІТ МИХАЙЛА ВОЛОЩУКА

Image

Михайло-Гафія ТРАЙСТА

«Зігнувся каштан над маминим хрестом

І клониться йому, немов цареві».

Михайло Волощук

З авжди приємно тримати в руках нову книгу, розгортати її сторінки, читати їх і насолоджуватись запахом свіжого чорнила та паперу, а ще приємніше, коли ти знаєш автора і він близький твоїй душі. В моїх руках збірка поезій «Світ за рідним порогом», а її автор Михайло Волощук не чужий мені, хоча ми й зустрічаємось рідко, але завжди раді таким зустрічам і щиро вітаємо один іншого, та зате кожного разу, коли читаю і набираю для сторінок «Нашого Голосу» його поезії, мені здається, що він стоїть переді мною і весело посміхається.

Михайло Волощук поет тонкого ліричного мислення і глибокої віри в Господа. Його роздуми, інтимні зізнання, пейзажні змальовки, образ матері, любов до рідного села і до українського слова позначені жагучою пристрастю, а любов і повага до матері для Михайла Волощука найвищий критерій людської моральності, бо материнська любов безмежна, вона навіть з потойбіччя оберігає сина. У вірші «Ростуть бузки» він пише:

«Благословенна материнська сила,

Якій не має віку, ні кінця.

Хоч матері уже нема, та її крила

В моїх живуть, як в пеленках дитя.»

Степан Ткачук у «Слові до побратимів» пише: «Михайло Волощук – запізнений романс нашої літератури. Він з’явився перед ворітьми Парнасу, немов перед порогом кав’ярні – всередину завагавсь вступити, але і не міг пройти мимо…». Та Михайло Волощук не тільки поет, він і культурний діяч, і вихователь молодих поколінь, і талановитий художник, і обдарований актор та музикант. «Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.», – пише святий євангелист Марко. Свідомий у тім, що Господь обдарував його великим талантом, Волощук пише:

«Все небо Боже на бандурах грало,

Як я родився в хаті на селі,

Як мою маму співом напувало

Щось таємниче з рідної землі».

Тематика Волощукових поезій досить широка і різноманітна, але я в кожному її рядку бачу казкову Буковину та її українську чарівну гостинну Негостину, до якої кожного разу приходжу, як до своєї рідної Верхнянки, бо це рідне село Михайла Волощука, Івана Кідещука, Євсебія Фрасенюка, Івана Непогоди, Василя Клима та інших. У вірші «Рідне село» поет признається:

«Люблю моє село, як Божу Матір,

Без нього висох би, як в лісі пень.

Для нього склав би я кантату,

Аби раділо нею кожен день.

…………………………………………..

Я син його довіку довірливий,

Йому нераз на скрипці грав.

Я в рідному селі завжди щасливий,

Хоч деколи з ним плакав і страждав».

З передмови поетичної збірки Михайла Волощука «Світ за рідним порогом» дізнаємося від її редактора Михайла Михайлюка, що цього року Михайло Волощук відсвяткував своє 80-річчя. Тому бажаємо йому доброго здоров’я, щастя, творчого натхнення і Божої ласки! З води і роси Вам, Пане Михайле!

Anunțuri

Lasă un răspuns

Completează mai jos detaliile tale sau dă clic pe un icon pentru a te autentifica:

Logo WordPress.com

Comentezi folosind contul tău WordPress.com. Dezautentificare / Schimbă )

Poză Twitter

Comentezi folosind contul tău Twitter. Dezautentificare / Schimbă )

Fotografie Facebook

Comentezi folosind contul tău Facebook. Dezautentificare / Schimbă )

Fotografie Google+

Comentezi folosind contul tău Google+. Dezautentificare / Schimbă )

Conectare la %s

%d blogeri au apreciat asta: